ГРІЗЬБА́, ГРОЗЬБА́, и, жін. Погроза вчинити кому-небудь неприємність, лихо. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою (Панас Мирний, I, 1954, 114); Батьки просьбами і грозьбами таки випровадили сина до Окунів (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 548).
ГРІЗЬБА
Тлумачення слова