ГРІМНИ́ЦЯ, і, жін. Блискавка з громом; блискавка. Небо бурилося, грізно гурчало, хмарилося, шваркнула сліпуча грімниця, гнівним блиском розітнула чорне хмарище (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 485); Грімниці блиск, мов сталь меча (Леонід Первомайський, I, 1958, 152).
ГРІМНИЦЯ
Тлумачення слова