ГРІ́МКО. Присл. до грімкий 1. Він од горілки весь обдувся І грімко так на їх гукнув: — Мовчіть!.. (Іван Котляревський, I, 1952, 97); Матроси вийшли з автобуса й одразу почули, як грімко і тягуче співало розбурхане море (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 18).
ГРІМКО
Тлумачення слова