ГРІХОВНИЙ

ГРІХО́ВНИЙ, а, е, заст. Який порушує релігійно-моральні догми, настанови і т. ін. [Меропія:] Що ж то скаже отець Модестій, як, борони боже, довідається про це гріховне гульбище (Нечуй-Левицький, II, 1956, 505);
//  Який веде до гріха; схильний до гріхів (у 2 знач.). Такі явища капіталістичного світу, як кризи, безробіття, війни тощо, фундаменталісти намагаються приписати гріховній емоціональності людської природи (Наука і життя, 5, 1958, 60);
//  Який виражає схильність до гріхів. Чоло в неї випукле, чорні очі одночасно святі і гріховні (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 83).