ГРЕЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до гречка. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний, II, 1954, 110); Ледь-ледь ще повіє десь літом: Медами гречаного цвіту, Озонистим духом грози (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 77);
// Вигот. з гречки. Гречана каша сама себе хвалить (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 171); На столі, дбайливо загорнутий у чистий рушник, лежав тільки черствий окраєць гречаного хліба (Олесь Донченко, III, 1956, 7).
♦ Наговорити (наплести і т. ін.) сім мішків (кіп) гречаної вовни див. вовна.
ГРЕЧАНИЙ
Тлумачення слова