ГРЕБТИСЯ, буся, бешся; мин. ч. грібся, греблася, лося; недок.
1. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке. — Я от зараз піду на роботу, .. а ти тут наглядай, щоби кури в квітках не греблися (Леся Українка, III, 1952, 493); [Дудар:] Журавлі полетять у теплий край, а півні зостануться на купі гною гребтись та кукурікати… (Іван Микитенко, I, 1957, 64); * Образно. На чорних ріллях, як мурашки, повзали люди, греблися в землі, зморені (Андрій Головко, I, 1957, 68).
2. Те саме, що гребти 1. Богу не молись, а до берега гребись (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 27).