ГРЕБІ́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до гребінь 2—4. Гребінчики випорсали з коси у Мар’яни (Степан Васильченко, I, 1959, 290); На гострих гребінчиках хвиль не було білої піни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 432).
ГРЕБІНЧИК
Тлумачення слова
ГРЕБІ́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до гребінь 2—4. Гребінчики випорсали з коси у Мар’яни (Степан Васильченко, I, 1959, 290); На гострих гребінчиках хвиль не було білої піни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 432).