ГРАВЮ́РА, и, жін.
1. Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці.
2. Вирізьблений або витравлений на спеціально підготовленій дошці або пластинці малюнок, а також відбиток такого малюнка на папері. Коло груби на гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (Нечуй-Левицький, III, 1956, 39); У простінку в золотій рамі висів справжній Левітан в доброму товаристві обабіч з гравюрами на дереві Кравченка (Натан Рибак, Час, 1960, 152); Поширеним видом мистецтва на Україні було також художнє оформлення книг гравюрами, вирізьбленими на дереві і міді (Історія УРСР, I, 1953, 305).