ГРАНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до гранувати.
2. у знач. прикм. Те саме, що гранчастий. Гранований стержень;
// Який піддавався грануванню. Гранована поверхня; Гранований самоцвіт.
ГРАНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до гранувати.
2. у знач. прикм. Те саме, що гранчастий. Гранований стержень;
// Який піддавався грануванню. Гранована поверхня; Гранований самоцвіт.