ГРАНА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до граната 1 1. Два суботники. допомогли затрамбувати повивірчувані гранатними набоями баюри на головній вулиці (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 86);
// Здійснюваний із застосуванням гранат. Бійці.. вели запеклі гранатні бої, будували і рвали барикади (Олесь Гончар, I, 1954, 189).
ГРАНАТНИЙ
Тлумачення слова