ГРАМОФО́Н, а, чол. Музичний апарат з рупором, який відтворює звуки, записані на спеціальних пластинках. А раз у нас були млинці, давали добрі, з ікрою.., але було скучно, грамофон завели, а все-таки гості розійшлися рано (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 428); Грамофон цей і перші пластинки до нього Валентин Модестович купив двадцять три роки тому (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 158).
ГРАМОФОН
Тлумачення слова