ГРАФИ́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до графин. Балабуха глянув на стіл, і на столі не було графинчика з ромом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 242); Вона підсунула до Івана Кіндратовича вина графинчик з янтарною рідиною (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 32).
ГРАФИНЧИК
Тлумачення слова