ГРА́ДУСНИК, а, чол., розм. Те саме, що термометр. Узяв [Петро] у дівчини градусник, заклав собі під пахву (Андрій Головко, I, 1957, 466); На піску градусник показував шістдесят-сімдесят вище нуля (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 40).
ГРАДУСНИК
Тлумачення слова