ГРАДІ́ЛЬ, я, чол. і жін. Частина плуга, в якій закріплюють чересло. [Демид:] Хіба у нас плуг? Похряпаний, чепіги позв’язувані у десятьох місцях, повзун геть стерся, граділь у двох місцях цуркою скручений (Марко Кропивницький, III, 1959, 166); Над глибоким ставом — колгоспна кузня, наставлені в ряд граділі, блискучі лемеші (Олекса Десняк, II, 1955, 372).
ГРАДІЛЬ
Тлумачення слова