ГРАБУ́НОК, нку, чол. Те саме, що грабіж 1. По своїх далеких войнах Граф привчився до грабунку, А потому вже і вдома Він шукав у тім рятунку (Леся Українка, I, 1951, 380); — Я, коли б навіть з голоду довелося помирати, — на грабунок не пішов би. Соромно (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 68).
ГРАБУНОК
Тлумачення слова