ГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до грабувати;
// у знач. прикм. Здобутий грабежем. Грабований кожух фашиста не гріє (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 417); у знач. ім. грабоване, ного, сер. Те, що здобуте грабежем. Кажуть, що все грабоване він [Кармелюк] роздає на бідних (Степан Васильченко, III, 1960, 199).
ГРАБОВАНИЙ
Тлумачення слова