ГОВІТИ, ію, ієш, недок., церк. Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. — Спасенники й без того помагали мені в роботі, як говіли (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175); Цілий піст вона і говіла, все у куточку стояла, поклони била… (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 59);
// Сповідатися і причащатися. — А як будеш говіть, то задерж в роті причастя (Нечуй-Левицький, I, 1956, 67).
ГОВІТИ
Тлумачення слова