ГОВІРО́К, рка, чол. Зменш. до говір 1. У класі прокотився схвальний говірок (Олесь Донченко, V, 1957, 393); Притишений говірок чути в кущах ліщини… (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 448).
ГОВІРОК
Тлумачення слова
ГОВІРО́К, рка, чол. Зменш. до говір 1. У класі прокотився схвальний говірок (Олесь Донченко, V, 1957, 393); Притишений говірок чути в кущах ліщини… (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 448).