ГОВІРЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що говіркий. Напившись кави, стара Я нова впадала звичайно в дуже добрий гумор і ставала дуже говірлива (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 19); Ольга була сьогодні збуджена і говірлива, як рідко коли (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 142); * Образно. Білогрива, говірлива, Грає Тиса з плотарями (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 55).
ГОВІРЛИВИЙ
Тлумачення слова