ГОТОВО, присудк. сл. Вже закінчено, виконано. Готово! Парус розпустили (Тарас Шевченко, II, 1953, 207); — Митько ось береться його [кулемет] зіпсувати. — А діло нехитре, — вставив партизан. — Непомітно у дупло запхнув щось і готово! (Андрій Головко, I, 1957, 373).
ГОТОВО
Тлумачення слова