ГОСТИ́НА, и, жін., розм.
1. Перебування в гостях; гостювання. Три дні ходу — днина гостини! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 225); Перший день навчання після різдвяних канікул нагадував собою небуденну гостину (Ірина Вільде, Б’є восьма, 1945, 136);
// Відвідини. Тепер нова комбінація про Вашу гостину до мене: чи не було б для Вас вигодніше приїхати багато раніше вистави просто в Гадяч? (Леся Українка, V, 1956, 269).
У гостині — в гостях. Виїхала вона, вже більше як два тижні буде, з Петербурга, та й досі їде, мала бути у брата і в тіток в гостині по дорозі, та отож гостює й досі (Леся Українка, V, 1956, 320); У (на) гостину — в гості. І дома не сидиться, і робити вже годі: все б у гостину, та щоб убрання все нове та хороше на їй було (Марко Вовчок, I, 1955, 17); Якби я міг літати разом з птаством, До тебе прилетів би у гостину (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 177); В с. Люті, після того як хату «посвятять», запрошували 9 або 12 вдовиць на гостину, «аби б ліпше жити було» (Матеріали з етнографії.., 1956, 89); І як його не піти до самого автора [М. Гоголя] на гостину — вшанувати пам’ять, доторкнутись до землі його дитинства! (Юрій Яновський, V, 1959, 141).
2. діал. Страви і питво, якими частують. Ми до двора — в дворі співи, сміхи, гостина, музика, — се пан комісію гостить (Іван Франко, II, 1950, 52); Баба приготувала гостину, дівки сіли коло хлопців, їдять, п’ють (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 11);
// Бенкет. Серед радісних окликів і співів почалася гостина (Іван Франко, VI, 1951, 77); Пані Павловська.. справляла у себе гостину на привіт нового року (Осип Маковей, Вибр., 1954, 169).
3. діал. Гостя. [Маруся:] Частуй, частуй.. Бо тепер я, панотченьку, гостина в тебе (Нечуй-Левицький, II, 1956, 423); Завітала до хати пізно гостина, серед ночі свято нарядила, то вже сну не буде на мене (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 25).