ГОСТРОВЕ́РХИЙ, а, е. З гострим верхом Високо здіймається гостроверха солом’яна покрівля (Степан Васильченко, I, 1959, 292); Непорушними вартовими стояли гостроверхі копиці (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 562); Сидять татари на конях, у гостроверхих шапках, вузько прорізаними очима роздивляються навколо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 528).
ГОСТРОВЕРХИЙ
Тлумачення слова