ГОСТРОО́КИЙ, а, е.
1. Те саме, що гострозорий. Бачите, в чім річ: гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Остап Вишня, II, 1956, 178).
2. Із жвавими очима, з гострим швидким поглядом. В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці (Максим Рильський, I, 1956, 364); Володька стояв серед піонерів і шептав сусідці своїй, русокосій і гостроокій дівчинці (Юрій Яновський. IV, 1959, 86).