ГОСТРОКОНЕ́ЧНИК, а, чол. Кремінне знаряддя з загостреними кінцями і краями, яке використовували і як наконечник списа або як мисливський ніж. Підколюючи від кремінного куска гострі трикутні пластини, людина навчилася виготовляти кам’яні гостроконечники та скребачки (Історія СРСР, I, 1957, 4).
ГОСТРОКОНЕЧНИК
Тлумачення слова