ГО́СТРІСТЬ, рості, жін., рідко. Те саме, що гострота. Так само спроквола, нібито бавлячись, провів [Пилип-з-Конопель] пальцем по тонкому лезу пробуючи дзвінку та зимну гострість (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 275); Миші теж в сей раз ліпше тут живеться, ніж давніше, нема тієї гострості на кожному слові (Леся Українка, V, 1956, 246).
ГОСТРІСТЬ
Тлумачення слова