ГОРИ́ЩЕ, а, сер. Приміщення між стелею і покрівлею будинку. Там [на причілку] був приставлений на горище товстий дрючок, по котрому кури лазили на сідало (Нечуй-Левицький, II, 1956, 178); На горищі загупав ногами батько. Мабуть, лагодить острішок, що його пошарпав вітер (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 8).
ГОРИЩЕ
Тлумачення слова