ГО́РЩИК, а, чол. Зменш. до горщок. — Ой ви, діти — квіти наші! Наварю вам горщик каші, Поїсте ви до смаку, — Мовить баба у кутку (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 287); В кутку, на великому просторому дощаному столі, стояло кілька горщиків з якимись рослинами (Юрій Смолич, V, 1959, 551).
ГОРЩИК
Тлумачення слова