ГОРО́ХВЯ́НИК, а, чол. Млинець з горохового борошна. Вже він і гречаники, і горохвяники, і млинці, і буханці, і пиріжки торгував (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 476); — Ох, як ловко пахне, мабуть, горохвяники пекли? (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 225).
ГОРОХВЯНИК
Тлумачення слова