ГОРОДНІЙ, я, є. Прикм. до город. Бригад у колгоспі п’ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Остап Вишня, I, 1956, 365);
// Який вирощується на городі. Цвітуть — процвітають маки городні і високоверхі коноплі зеленіють (Марко Вовчок, I, 1955, 11); Ще в цім році можна використати частину голодностепських земель під городні культури, а в наступному хоч усі сотні тисяч гектарів засівай бавовною (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 230).
ГОРОДНІЙ
Тлумачення слова