ГОРОБ’Я́, яти, сер., розм. Те саме, що горобеня. Так цвірчить і стриба горобець перед котом, що вловив гороб’я і.. покручує довгим хвостом та висвічує хижо очима (Панас Мирний, IV, 1955, 300); Поливали грядки.. Малеча — хто з чим: з кухликом, з мисочкою. Набере, — гороб’яті напитися саме, — а несе бережно, щоб не схлюпнути ж (Андрій Головко, I, 1957, 182).
ГОРОБ’Я
Тлумачення слова