ГОРНИ́ЛО, а, сер., заст. Горно. Тут раз у раз, від ранку до пізньої ночі, сопів важкий міх, прискав огонь у горнилі (Іван Франко, VII, 1951, 50); Ті, що з жерел дужо били, — люті гармаші вже стоять біля горнила, варять лемеші (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 45); Жовтнева революція була тим величезним горнилом, в якому гартувалися серця мільйонів хоробрих бійців (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 43); * У порівняннях. — Провело тебе, Романе, через Альпи, як через горнило (Олесь Гончар, I, 1954, 139).
ГОРНИЛО
Тлумачення слова