ГОРНОВИЙ

ГОРНОВИ́Й, а, е. Прикм. до горно 1, 2. Горнове зварювання;
//  у знач. ім. горновий, вого, чол. Робітник, що працює біля горна. Горновий повинен був уміло регулювати газ, щоб вогонь не був надто сильним і не дуже слабим (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 176); Горнові, прикриваючи обличчя рукавицями, розбурюють льотку (Робітнича газета, 10.III 1952, 2).