ГОРЛЯ́НКА, и, жін., розм. Те саме, що горло 1. Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Іван Ле, Наливайко, 1957, 112); Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 338); * Образно. Обвал, як добра пробка, увійшов у горлянку розколини (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 89).
♦ Наступати (наступити) на горлянку див. наступати; Перегризти горлянку див. перегризти.
ГОРЛЯНКА
Тлумачення слова