ГО́РДИТИ, джу, диш, недок., діал. Гордувати (у 3 знач.). — Все гордить ним [народом], що мало би перед ним коритися! (Іван Франко, VIII, 1952, 324); Обітниці дарунків мене бентежили.. Та знов не хочу, щоб думали, що горджу тут їхніми, може, і щирими дарунками (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 395).
ГОРДИТИ
Тлумачення слова