ГОРДУВА́ННЯ, я, сер. Виявлення зневаги, пихи. Колишнє гордування, давня чванливість, — де це все поділося? (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 162); Мар’яна здивувало й насторожило, що пан економ першим без гордування заговорив до нього, навіть підхвалювати почав (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 199).
ГОРДУВАННЯ
Тлумачення слова