ГОРДОВИТО. Присл. до гордовитий. Вечірньою добою. Поївши добре, Лев лежав 1 гордовито поглядав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 179); Трактористи сьогодні тримали керма якось особливо хвацько й гордовито (Олесь Гончар, Новели, 1954, 161); Мулатка гордовито сходить по східцях.. й по черзі вітається з гостями (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 134).
ГОРДОВИТО
Тлумачення слова