ГОРДОВИ́ТІСТЬ, тості, жін. Властивість за значенням гордовитий 1, 3. Гордовитість, зобиджене самолюбство, кривда в час любові, — все це збурлило його душу до самого дна (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 267); Обтрусивши сніг, одразу ж стала схожа на ту Марію, яку він недолюблював за гордовитість і холодну неприступність (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 43); Ми заявляємо це не від гордовитості чи пихи, а тому, що упевнені в своїх силах і правоті (Олександр Довженко, III, 1960, 70).
ГОРДОВИТІСТЬ
Тлумачення слова