ГОРДІВНИ́К, а, чол., розм. Те саме, що гордій. Та сумує собі гордівник мовчки (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 456).
ГОРДІВНИК
Тлумачення слова
ГОРДІВНИ́К, а, чол., розм. Те саме, що гордій. Та сумує собі гордівник мовчки (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 456).