ГОРБКУВА́ТИЙ, а, е. Вкритий горбками. Ліворуч тягся довгий, глибокий яр, а далі — поле, горбкуватий степ, вкритий чорною рядниною ріллі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193); Вона [місцевість] ставала нерівна, горбкувата, сопки здіймалися за сопками (Олесь Донченко, III, 1956, 360).
ГОРБКУВАТИЙ
Тлумачення слова