ГОПА́К, а, чол. Український народний швидкий танець, одиночний, парний або груповий. Земля двигтіла під його ногами. Краще від нього гопака ніхто не танцював у Заудайці (Олекса Десняк, I, 1955, 406);
// Музика до цього танцю. Музики вдарили гопака, він пішов у танець (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 161).
♦ Гопака оддирати (садити і т. ін.) — танцювати гопака із запалом. Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться — Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Тарас Шевченко, I, 1951, 78); Микола не втерпів і почав проти Задерихвоста садити гопака (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232).
ГОПАК
Тлумачення слова