ГОНДО́ЛА, и, жін.
1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен з каютою. Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря, .. замість вулиць — канали, якими вперед і назад снують моторні човни і керовані одним веслом плоскодонні гондоли (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 116); Катаючись на гондолі, страшенно жалкував, що тебе нема зо мною (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 267); * У порівняннях. Химерною гондолою пливуть хмари по небу (Ірина Вільде, Наші батьки.., 1946, 8).
2. Залізничний вагон-самоскид з поворотними люками на дні.
3. Кошик, який підвішують до аеростата. Войчук, Офіура і Крига під грім оплесків зайшли до гондоли дирижабля (Микола Трублаїні, I, 1955, 242).
4. Герметична кабіна, яку підвішують до стропів стратостата.