ГОМІЛЕ́ТИКА, и, жін., заст.
1. Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді. Глибоку відразу викликає в нього сама згадка про гомілетики, практики, догматики, дидактики та інші семінарські предмети, якими стільки років він повинен був сушити собі голову (Поезія і революція, 1956, 16).
2. Те саме, що риторика 2. Не дайте блідому Гамлетику Сховати між фраз і між поз Двоязику його гомілетику, Його роздвоєнський психоз (Микола Бажан, I, 1946, 194).