ГОЛУБЛИ́ВО. Присл. до голубливий. Не зовсім до душі була провідникові молода, пухкенька блондинка.., яку мати голубливо називала Фросенькою (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 46); * Образно. В балці голубливо плескався сріблястий струмок (Яків Качура, II, 1958, 402).
ГОЛУБЛИВО
Тлумачення слова