ГОЛОВОЛО́МНИЙ, а, е.
1. Який вимагає кмітливості, великого напруження розуму, думки; дуже складний.
2. рідко. Те саме, що головокрутний. Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю [швидкістю] спускаємось з гори (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 139).