ГОЛОСУЮЧИЙ

ГОЛОСУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до голосувати 1;
//  у знач. ім. голосуючий, чого, чол. Той, хто голосує. Закінчив [староста] голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп (Лесь Мартович, Тв., 1954, 65).