ГОЛОШТА́ННИК, а, чол., зневажл. Убога людина; бідняк. — А тоді нашому братові, селянинові, скрізь однаково трудно жилось… Ну от і послав мене батько сюди, у Кривий Ріг, разом з іншими такими самими голоштанниками (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 50).
ГОЛОШТАННИК
Тлумачення слова