ГОЛОШТА́НЕЦЬ, нця, чол., зневажл. Те саме, що голоштанник. Сам [Сагайдачний] за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює. Сидить, горілкою частує, жартує, ніби й сам нетяга-голоштанець (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 82).
ГОЛОШТАНЕЦЬ
Тлумачення слова