ГОЛОДНЕЧА

ГОЛОДНЕ́ЧА, і, жін., розм. Те саме, що голод 1, 2. [Химка:] Змалку — голоднеча та колотнеча далися узнаки (Панас Мирний, V, 1955, 240); Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 4); Про значення землеробства в житті древньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднечі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 397).