ГОЛІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зовсім голий. Тим часом синя хвиля Ганнусю виносить. Голісінька, стрепенеться, Сяде на пісочку… (Тарас Шевченко, I, 1951, 168); Он яка зима у великому місті. Снігу тільки й усього, що в скверах та на дахах будинків, а тротуари голісінькі, мов тік (Ірина Вільде. На порозі. 1955, 196); Голова голісінька, як долоня (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 211).
ГОЛІСІНЬКИЙ
Тлумачення слова