ГОЙ, виг., рідко. Те саме, що гей 5. Гой, гой, гой1 Кінь мій вороний Вже не мій, вже не мій! (Метлинський і Костомаров, Тв., 1905, 6); У неділю перед тим, як до церкви йти, заспівали дівчата: Ой рано-рано Море ся розграло [розігралося], Гой у тому морі Марія потопає (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 39).
ГОЙ
Тлумачення слова